Виїзні інтеграційні воркшопи в Токарні – учні, батьки й учителі пізнавали спадщину регіону через фотографію

29 травня 2026 року польські та іноземні учні Ліцею імені Гугона Коллонтая в Пінчові разом із батьками та вчителями взяли участь у виїзних інтеграційних воркшопах у Етнографічному парку в Токарні.

Багатокультурні пленерні воркшопи були організовані в унікальному просторі Етнографічного парку в Токарні. Це була нагода для спільної зустрічі, інтеграції, а також пізнання історії, традицій і культурного ландшафту Свентокшиської землі.

Учасники поїздки відвідали мальовничий скансен, знайомлячись з елементами давнього повсякденного життя, народної архітектури та місцевої спадщини. Спільна прогулянка Токарнею сприяла розмовам, взаємному пізнанню та побудові стосунків між учнями, батьками й учителями.

Особливою частиною події стали фотографічні воркшопи з елементами народної культури, які провів Гжегож Сідел — відомий свентокшиський фотограф, пов’язаний із Келецькою школою краєвиду, співзасновник Фундації «Pasiak Świętokrzyski», яку він веде разом із дружиною.

Під час зустрічі учасники познайомилися з вибраними питаннями, пов’язаними з історією краєвидної фотографії Свентокшиського регіону та традицією Келецької школи краєвиду. Ми говорили про те, як дивитися на простір, світло, архітектуру й деталі, щоб за допомогою фотографії розповідати про місце, його історію та атмосферу.

У практичній частині були обговорені основи правильного кадрування, композиції зображення, колористики та використання різних типів об’єктивів. Учасники також знайомилися з різними видами фотографії — краєвидною, архітектурною, портретною та макрофотографією.

Важливим елементом воркшопів було показати, що хороша фотографія не обов’язково має створюватися лише за допомогою професійного фотоапарата. Особливу увагу було приділено фотографуванню смартфонами — найбільш доступними сьогодні інструментами, якими молодь користується щодня. Завдяки цьому учасники могли одразу перевіряти нові поради на практиці.

Поїздка до Токарні поєднала регіональну освіту, міжкультурну інтеграцію, контакт із народною спадщиною та розвиток творчих умінь. Вона також стала прикладом того, як спільні дії поза школою можуть зміцнювати стосунки, відкритість і відчуття належності до місцевої спільноти.